Формування адекватної самооцінки дитини

Формування адекватної самооцінки дитини

Як занижена, так і завищена самооцінка – це крайнощі, яких варто уникати, так як вони позбавлені об’єктивності.

Для формування адекватної самооцінки дитини важливо:

- Приймати дитину такою, як є, з усіма фізіологічними і психологічними даними.

- Не порівнювати дитину з іншими дітьми, ні в її присутності, ні без неї. Можна порівнювати лише з власними досягненнями дитини: “раніше було так, а зараз вже так, ти набагато просунувся”, “тепер вже в тебе виходить краще” і т.д .

- Спокійно реагувати на будь-які дії, які вибиваються з Вашого уявлення про прекрасне: розбив чашку, розсипав те, що ніс, неохайно налив, приклеїв і т.д., приймаючи факт, пояснюючи небезпеку і ризики, але не принижуючи дитину та її здібності.

- Позитивно схвалювати (хвалити) хороші вчинки і виконану роботу, а також висловлювати прикрість, якщо домовленості про виконання певної роботи не були дотримані.

- Вчити дитину брати відповідальність на себе за свої дії: стежити за порядком на столі, збирати портфель до школи, сумку на заняття, отримані оцінки, зауваження. Пояснювати, що результат її роботи залежить від прикладених зусиль, тому потрібно працювати і бути наполегливим у своїх стараннях.

- Не вимагати, а просити про допомогу: не «ти повинен мені допомогти”, а “допоможи, будь ласка”. Також і щодо Вашої допомоги в діяльності дитини: не “дай я сама”, а “дозволь я тобі допоможу”.

- Заохочуйте ініціативність у справах: хоче допомогти по дому, взяти участь у догляді за молодшим братиком чи сестрою.

- Уникати всіма способами навішування ярликів (про це є окрема стаття).

- Висловлювати тільки об’єктивну критику стосовно вчинків і справ дитини, не переходячи на підвищений тон без вагомої на те причини, давати можливість висловитись дитині і почути її;

- Пояснювати, що помилятись – це нормально! Помиляються всі, хто хоче чогось досягти, так як вони працюють, а в роботі буває те, що ти ще не вивчив дуже добре, тому допускаєш помилку.